Тема. Йосип Струцюк. Казка «Хто співає найкраще?»
Мета:стисло ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Й. Струцюка; проаналізувати зміст його казки «Хто співає найкраще?»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; вміння порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до письменників рідного краю, літературні смаки.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка книжок письменників літератури рідного краю, збірка казок «Крилата квітка», презентація, роздатковий матеріал, епіграф.
Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це хто там співає? Не видно нікого.
Погляньте пильніш у калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
М. Познанська
Перебіг уроку
- Мотивація навчальної діяльності
- Гра «Відгадай».
Відгадайте загадки. Про кого в них ідеться? (Додаток 1)
- Актуалізація опорних знань у формі бесіди.
- Що ви знаєте про соловейка? Що це за пташка?
- Які твори про солов’я ви , можливо, читали?
- Чи чули ви коли-небудь, як співає соловей?
- Давайте зараз послухаємо його пісню і подивимось як він виглядає. (Перегляд відео)
- Чи сподобався вам його спів?
- Повідомлення теми й мети уроку
Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом волинського письменника Йосипа Струцюка. Його казка «Хто співає найкраще?» розкаже нам про цю цікаву і незвичайну пташку – соловейка. Епіграфом нашого уроку будуть слова Марії Познанської:
Аж гнеться калина від співу дзвінкого!
Це хто там співає? Не видно нікого.
Погляньте пильніш у калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
- Опрацювання навчального матеріалу
- Вступне слово вчителя
Йосип Георгійович Струцюк — український письменник, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, Заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька.
Народився в українському селі Стрільці на Холмщині (нині Республіка Польща).
Пізніше разом із батьками депортований у село Новослобідка Верхнє-Хортицького району Запорізької області.
Рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району. Закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, після чого вчителював. Був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах. Очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».
Йосип Георгійович працює на літературній ниві з 1956 року. Він є автором майже 60 поетичних, прозових та драматичних книжок. Твори Йосипа Струцюка перекладалися польською, білоруською, російською мовами.
За сценаріями і режисурою Йосипа Струцюка створено до десятка кінофільмів.
На рахунку письменника два авторських пісенних збірники: для дорослих «Ти — моє терпке пісенне диво» і для дітей «Жайвірковий великдень». Зокрема видатний композитор Анатолій Кос-Анатольський писав:«Йосип Струцюк — один із найкращих наших поетів, слово котрого природно лягає на музику».
Серед виданих книжок автора з Волині є кільканадцять і для дітей. На особливу увагу заслуговує поема-казка «Славен витязь Кожум'яка», що вже виражена в музичному варіанті. Його твори друкувалися в багатьох часописах, збірниках, читанках .
Цікавий факт — його книжка для дітей «Вареники» видана найбільшим накладом серед волинських письменників — 400 000 примірників.
Йосип Струцюк і нині плідно працює для дітей.
- Хвилинка теорії
Вставити пропущені слова.
- … - це жанр усної народної творчості
- Усі казки поділяються на фантастичні, соціально-побутові і … .
- Казка написана автором називається … .
- У казках … перемагає зло.
- Робота з текстом
2.1. Виразне читання казки. (Додаток 2)
2.2. Бесіда за прочитаним твором.
- Чи сподобалась вам ця казка?
- Чи є щось спільне між казкою Й. Струцюка й народними казками? Що саме?
- Хто є головним героєм казки? А другорядними?
- Яким змальовано соловейка?
- Чому синичка не захотіла з ним вітатися? Як це характеризує її?
- Чи здивував спів соловейка лісових мешканців? А синичку?
- Хто розрадив співуна?
- Які слова із казки виражають її основну думку?
- Робота в групах
Клас поділений на три групи.
І група– «Театрали». Завдання: розіграти розмову соловейка і жайворонка.
ІІ група– «Літератори». Завдання:написати продовження до казки, що відповість соловей синичці.
ІІІ група– «Художники». Завдання: намалювати ілюстрації до казки.
- А щоб наші гості не нудьгували, доки діти працюватимуть, для них також невеличке завдання. Професія філолога зобов’язує нас бути творчими, тому , дорогі гості, ваше завдання буде таке: написати коротенький вірш про соловейка.
- Підбиття підсумків уроку
Гра «Плутанина»
Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом
Хоч соловейко маленький,
|
поки голос має.
|
Соловей співає,
|
свої пісні має.
|
Не потрібна солов'ю золота клітка,
|
та його пісні удаленькі.
|
У кожного солов'я
|
краща йому зеленая вітка.
|
Всяка пташка
|
а жито — колосом.
|
Гарний соловейко голосом,
|
пісня своя.
|
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Цікавим на уроці було…
- Найбільше мені запам’яталося…
Робота з епіграфом
Прочитайте ще раз рядочки з вірша Марії Познанської. Як ви їх розумієте? Чи розкривають вони зміст нашого уроку?
- Домашнє завдання
Підготувати поезію Йосипа Струцюка чи інших волинських письменників про природу.
Гра «Плутанина»
Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом
Хоч соловейко маленький,
|
поки голос має.
|
Соловей співає,
|
свої пісні має.
|
Не потрібна солов'ю золота клітка,
|
та його пісні удаленькі.
|
У кожного солов'я
|
краща йому зеленая вітка.
|
Всяка пташка
|
а жито — колосом.
|
Гарний соловейко голосом,
|
пісня своя.
|
Гра «Плутанина»
Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом
Хоч соловейко маленький,
|
поки голос має.
|
Соловей співає,
|
свої пісні має.
|
Не потрібна солов'ю золота клітка,
|
та його пісні удаленькі.
|
У кожного солов'я
|
краща йому зеленая вітка.
|
Всяка пташка
|
а жито — колосом.
|
Гарний соловейко голосом,
|
пісня своя.
|
Гра «Плутанина»
Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом
Хоч соловейко маленький,
|
поки голос має.
|
Соловей співає,
|
свої пісні має.
|
Не потрібна солов'ю золота клітка,
|
та його пісні удаленькі.
|
У кожного солов'я
|
краща йому зеленая вітка.
|
Всяка пташка
|
а жито — колосом.
|
Гарний соловейко голосом,
|
пісня своя.
|
Гра «Плутанина»
Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом
Хоч соловейко маленький,
|
поки голос має.
|
Соловей співає,
|
свої пісні має.
|
Не потрібна солов'ю золота клітка,
|
та його пісні удаленькі.
|
У кожного солов'я
|
краща йому зеленая вітка.
|
Всяка пташка
|
а жито — колосом.
|
Гарний соловейко голосом,
|
пісня своя.
|
Додаток 1.
В мене є великий хист,
Я співаю як артист.
Спів мій радісний усюди
Люблять слухати всі люди. (Соловей)
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну.
(Соловей)
В лісі на зеленій гілці
Ніби грав хтось на сопілці.
Підійшов поближче я
І побачив…
(Солов’я)
Маленький, сіренький
По гаях літає,
Уночі співає.
Як сонце заходить,
Він чарівний спів заводить.
(Соловейко)
- Тьох-тьох-тьох,
Тіву-тів… -
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Голосного … (Солов’я)
Додаток 2.
Хто співає найкраще?
Перестрів соловейко синичку й каже:
- Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?
- З тобою? – здивувалася синичка.
- Зі мною.
- Ти ж такий непоказний і сірий, - пирхнула і пурхнула в кущі.
«Постривай, - думає соловейко, - хоч я непоказний та сірий, але…» і полетів у лісові хащі. А втих хащах птахи один від одного краще виспівують. Прислухався до них соловейко, перехоплював найдзвінкіші пісні, а що не абиякий хист мав, то ще й своїх співанок наскладав чимало.
А на зорі як заспівав – увесь ліс прокинувся од того співу. Птахи позліталися, а звірі позбігалися на галявину.
- Оце так співає!
- Ну й співає!
Навіть бобер із води голову висунув:
А сова аж очима закліпала. Завжди заклопотана синичка застрибала на гілці й затінькала:
- Ти-ні-ти? Ти-ні-ти?- що на пташиній мові означає: чи то ти, чи то не ти?
Соловейко на радощах захотів узяти так, щоб пісня долинула аж до тіні високої зорі, але синичка його стримала:
- Ти спочатку полети на сусіднє болото і докажи всім, що ти і там співаєш найкраще.
Співунові нічого не залишилося робити, як полетіти на болото.
- Слухайте! – гукнув на болоті. – Хто з птахів співає найкраще?
- Очер-р-ретянка, - зарепетували жаби в один голос.
- А яка вона? – перепитав соловейко.
- Чар-р-рівна! – застрибали жаби на місці.
«О, ще й чарівна! А я непоказний та сірий», - подумав соловейко, махнув крилом і полетів у поле. Він хотів знати, як там сприймуть його спів.
- Гей ти! – гукнув до хом’яка у полі, - хто з птахів співає найкраще?
- Хто ж як не жайворонок! – відповів хом’як
- Який він із себе?
- Та такий, що косарів будить до праці і співає під самим сонцем.
«Під самим сонцем!» - і соловейко вже не знав, що робити. Аж тут перед ним пташок:
- Ти чого голову опустив?
- Що тобі відповісти? – скрушно мовив соловейко. – Ти ж нічим не зарадиш.
- Чому так думаєш?
- Бо ти такий же непоказний та сірий, як і я.
- Зате я голосний.
І пташок заспівав. То була срібна трель із сонячним переливом. Соловейко ніколи не чув такого чудового співу, і коли пташок замовк, лише спромігся спитати:
- А як тебе звати?
- Жайворонок.
- Так ти і є той жайворонок! А я всього-на-всього…
- Всього-на-всього хто? – поцікавився жайворонок.
Соловейко неохоче назвався.
- Може, заспівав би для мене?
Не хотілося, але не міг одмовити такому голосистому співакові. І полився його спів, як дзвінкий весняний струмочок.
Коли соловейко замовк, жайворонок лише зітхнув:
- Ніколи не чув такого чудового співу!
Соловейко не повірив жайворонкові:
- Як послухати тебе, то найкраще співаю я, мені ж здається, що найвправнішим співцем є ти, а на болоті мені назвали якусь очеретянку.
- Може й так, - згодився жайворонок. – Кожному своє: очеретянці – болото, тобі – ліс, мені – поле. І ми там найкраще співаємо, де наші рідні місця.
Соловей щиро подякував жайворонкові за такі слова й полетів до лісу.
Тепер він уже знав, що відповісти синичці.
|