Неділя
19.05.2024
04:08
Вітаю Вас Гість
RSS
   
Персональний сайт вчителя
української мови та літератури 
Корпач Олени Миколаївни
Головна Реєстрація Вхід
Каталог файлів »
Меню

Категорії розділу
5 клас [3]
6 клас [5]
7 клас [1]
8 клас [3]
9 клас [2]
10 клас [5]
11 клас [0]

Друзі сайту

ВІППО

_______________________

Міністерство освіти і науки України

_______________________

Відділ освіти Ратнівської РДА

_______________________

ЗОШ І-ІІІ ст. №2 смт Ратне ім. М. Заліпи

_______________________

Персональний сайт Котюх Руслани


Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 18

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » 5 клас

Урок літератури рідного краю. Йосип Струцюк. Казка «Хто співає найкраще?»
04.03.2016, 22:45

Тема. Йосип Струцюк. Казка «Хто співає найкраще?»

Мета:стисло ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Й. Струцюка; проаналізувати зміст його казки «Хто співає найкраще?»; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; вміння порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до письменників рідного краю, літературні смаки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка книжок письменників літератури рідного краю, збірка казок «Крилата квітка», презентація, роздатковий матеріал, епіграф.

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це хто там співає? Не видно нікого.

Погляньте пильніш у калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

М. Познанська

 

Перебіг уроку

 

  1. Мотивація навчальної діяльності

 

  1. Гра «Відгадай».

 Відгадайте загадки. Про кого в них ідеться? (Додаток 1)

  1. Актуалізація опорних знань у формі бесіди.
  1. Що ви знаєте про соловейка? Що це за пташка?
  2. Які твори про солов’я ви , можливо, читали?
  3. Чи чули ви коли-небудь, як співає соловей?
  4. Давайте зараз послухаємо його пісню і подивимось як він виглядає. (Перегляд відео)
  5. Чи сподобався вам  його спів?

 

  1. Повідомлення теми й мети уроку

 

Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимось із життєвим і творчим шляхом волинського письменника Йосипа Струцюка. Його казка «Хто співає найкраще?» розкаже нам про цю цікаву і незвичайну пташку – соловейка. Епіграфом нашого уроку будуть слова Марії Познанської:

Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це хто там співає? Не видно нікого.

Погляньте пильніш у калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

 

  1. Опрацювання навчального матеріалу
  1. Вступне слово вчителя

Йосип Георгійович Струцюк — український письменник, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, Заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька.

Народився в українському селі Стрільці на Холмщині (нині Республіка Польща).

Пізніше разом із батьками депортований у село Новослобідка Верхнє-Хортицького району Запорізької області.

Рятуючись від голоду, разом із батьками переїхав на Волинь у село Глинище Рожищенського району. Закінчив Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, після чого вчителював. Був науковим співробітником Колодяжненського музею-садиби Лесі Українки та Волинського краєзнавчого музею. Працював у місцевих газетах. Очолював обласну молодіжну літературну студію «Лесин кадуб».

Йосип Георгійович працює на літературній ниві з 1956 року. Він є автором майже 60 поетичних, прозових та драматичних книжок. Твори Йосипа Струцюка перекладалися польською, білоруською, російською мовами.

За сценаріями і режисурою Йосипа Струцюка створено до десятка кінофільмів.

На рахунку письменника два авторських пісенних збірники: для дорослих «Ти — моє терпке пісенне диво» і для дітей «Жайвірковий великдень». Зокрема видатний композитор Анатолій Кос-Анатольський писав:«Йосип Струцюк — один із найкращих наших поетів, слово котрого природно лягає на музику».

Серед виданих книжок автора з Волині є кільканадцять і для дітей. На особливу увагу заслуговує поема-казка «Славен витязь Кожум'яка», що вже виражена в музичному варіанті. Його твори друкувалися в багатьох часописах, збірниках, читанках .

Цікавий факт — його книжка для дітей «Вареники» видана найбільшим накладом серед волинських письменників — 400 000 примірників.

Йосип Струцюк і нині плідно працює для дітей.

 

  1. Хвилинка теорії

Вставити пропущені слова.

  1. … - це жанр усної народної творчості
  2. Усі казки поділяються на фантастичні, соціально-побутові і …  .
  3. Казка написана автором називається …   .
  4. У казках … перемагає зло.

 

  1. Робота з текстом

2.1. Виразне читання казки. (Додаток 2)

2.2. Бесіда за прочитаним твором.

  1. Чи сподобалась вам ця казка?
  2. Чи є щось спільне між казкою Й. Струцюка й народними казками? Що саме?
  3. Хто є головним героєм казки? А другорядними?
  4. Яким змальовано соловейка?
  5. Чому синичка не захотіла з ним вітатися? Як це характеризує її?
  6. Чи здивував спів соловейка лісових мешканців? А синичку?
  7. Хто розрадив співуна?
  8. Які слова із казки виражають її основну думку?

 

  1. Робота в групах

 

Клас поділений на три групи.

І група– «Театрали». Завдання: розіграти розмову соловейка і жайворонка.

 

ІІ група– «Літератори». Завдання:написати продовження до казки, що відповість соловей синичці.

 

ІІІ група– «Художники». Завдання: намалювати ілюстрації до казки.

 

  • А щоб наші гості не нудьгували, доки діти працюватимуть, для них також невеличке завдання. Професія філолога  зобов’язує нас бути творчими, тому , дорогі гості, ваше завдання буде таке: написати коротенький вірш про соловейка.

 

  1. Підбиття підсумків уроку

Гра «Плутанина»

Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом

Хоч соловейко маленький,

поки голос має.

Соловей співає,

свої пісні має.

Не потрібна солов'ю золота клітка,

та його пісні удаленькі.

У кожного солов'я

краща йому зеленая вітка.

Всяка пташка

а жито — колосом.

Гарний соловейко голосом,

пісня своя.

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  • Цікавим на уроці було…
  • Найбільше мені запам’яталося…

Робота з епіграфом

Прочитайте ще раз рядочки з вірша Марії Познанської. Як ви їх розумієте? Чи розкривають вони зміст нашого уроку?

 

  1. Домашнє завдання

Підготувати поезію Йосипа Струцюка чи інших волинських письменників про природу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гра «Плутанина»

Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом

Хоч соловейко маленький,

поки голос має.

Соловей співає,

свої пісні має.

Не потрібна солов'ю золота клітка,

та його пісні удаленькі.

У кожного солов'я

краща йому зеленая вітка.

Всяка пташка

а жито — колосом.

Гарний соловейко голосом,

пісня своя.

 

Гра «Плутанина»

Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом

Хоч соловейко маленький,

поки голос має.

Соловей співає,

свої пісні має.

Не потрібна солов'ю золота клітка,

та його пісні удаленькі.

У кожного солов'я

краща йому зеленая вітка.

Всяка пташка

а жито — колосом.

Гарний соловейко голосом,

пісня своя.

 

Гра «Плутанина»

Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом

Хоч соловейко маленький,

поки голос має.

Соловей співає,

свої пісні має.

Не потрібна солов'ю золота клітка,

та його пісні удаленькі.

У кожного солов'я

краща йому зеленая вітка.

Всяка пташка

а жито — колосом.

Гарний соловейко голосом,

пісня своя.

 

Гра «Плутанина»

Поєднати стрілочками прислів’я та приказки за змістом

Хоч соловейко маленький,

поки голос має.

Соловей співає,

свої пісні має.

Не потрібна солов'ю золота клітка,

та його пісні удаленькі.

У кожного солов'я

краща йому зеленая вітка.

Всяка пташка

а жито — колосом.

Гарний соловейко голосом,

пісня своя.

 

 

 

 

Додаток 1.

 

 

В мене є великий хист,

 Я співаю як артист.

 Спів мій радісний усюди

 Люблять слухати всі люди. (Соловей)

 

Сам вечірньої години

 Заховався в кущ малини.

 Та на дуду голосну

 Грає пісню чарівну.

 (Соловей)

 

В лісі на зеленій гілці

 Ніби грав хтось на сопілці.

 Підійшов поближче я

 І побачив…

 (Солов’я)

 

 

 

 Маленький, сіренький

 По гаях літає,

 Уночі співає.

 Як сонце заходить,

 Він чарівний спів заводить.

 (Соловейко)

 

 

 - Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів… -

 Лине радісно з гаїв.

 То співаночка чия?

 Голосного …  (Солов’я)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Хто співає найкраще?

Перестрів соловейко синичку й каже:

  • Чому ти навіть не вітаєшся зі мною?
  • З тобою? – здивувалася синичка.
  • Зі мною.
  • Ти ж такий непоказний і сірий, - пирхнула і пурхнула в кущі.

«Постривай, - думає соловейко, - хоч я непоказний та сірий, але…» і полетів у лісові хащі. А втих хащах птахи один від одного краще виспівують. Прислухався до них соловейко, перехоплював найдзвінкіші пісні, а що не абиякий хист мав, то ще й своїх співанок наскладав чимало.

     А на зорі як заспівав – увесь ліс прокинувся од того співу. Птахи позліталися, а звірі позбігалися на галявину.

  • Оце так співає!
  • Ну й співає!

Навіть бобер із води голову висунув:

  • Авжеж!

А сова аж очима закліпала. Завжди заклопотана синичка застрибала на гілці й затінькала:

  • Ти-ні-ти? Ти-ні-ти?- що на пташиній мові означає: чи то ти, чи то не ти?

Соловейко на радощах захотів узяти так, щоб пісня долинула аж до тіні високої зорі, але синичка його стримала:

  • Ти спочатку полети на сусіднє болото і докажи всім, що ти і там співаєш найкраще.

Співунові нічого не залишилося робити, як полетіти на болото.

  • Слухайте! – гукнув на болоті. – Хто з птахів співає найкраще?
  • Очер-р-ретянка, - зарепетували жаби в один голос.
  • А яка вона? – перепитав соловейко.
  • Чар-р-рівна! – застрибали жаби на місці.

«О, ще й чарівна! А я непоказний та сірий», - подумав соловейко, махнув крилом і полетів у поле. Він хотів знати, як там сприймуть його спів.

  • Гей ти! – гукнув до хом’яка у полі, - хто з птахів співає найкраще?
  • Хто ж як не жайворонок! – відповів хом’як
  • Який він із себе?
  • Та такий, що косарів будить до праці і співає під самим сонцем.

 

 

 

«Під самим сонцем!» - і соловейко вже не знав, що робити. Аж тут перед ним пташок:

  • Ти чого голову опустив?
  • Що тобі відповісти? – скрушно мовив соловейко. – Ти ж нічим не зарадиш.
  • Чому так думаєш?
  • Бо ти такий же непоказний та сірий, як і я.
  • Зате я голосний.

І пташок заспівав. То була срібна трель із сонячним переливом. Соловейко ніколи не чув такого чудового співу, і коли пташок замовк, лише спромігся спитати:

  • А як тебе звати?
  • Жайворонок.
  • Так ти і є той жайворонок! А я всього-на-всього…
  • Всього-на-всього хто? – поцікавився жайворонок.

Соловейко неохоче назвався.

  • Може, заспівав би для мене?

Не хотілося, але не міг одмовити такому голосистому співакові. І полився його спів, як дзвінкий весняний струмочок.

Коли соловейко замовк, жайворонок лише зітхнув:

  • Ніколи не чув такого чудового співу!

Соловейко не повірив жайворонкові:

  • Як послухати тебе, то найкраще співаю я, мені ж здається, що найвправнішим співцем є ти, а на болоті мені назвали якусь очеретянку.
  • Може й так, - згодився жайворонок. – Кожному своє: очеретянці – болото, тобі – ліс, мені – поле. І ми там найкраще співаємо, де наші рідні місця.

Соловей щиро подякував жайворонкові за такі слова й полетів до лісу.

Тепер він уже знав, що відповісти синичці.

Категорія: 5 клас | Додав: ЛЄНА
Переглядів: 1500 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт

Пошук

Методичний портал
«Методичний портал»


Навчання
Дистанційна Академія