На якомусь етапі свого життя людина ставить собі питання: для чого я живу? що надихає мене до життя? І в кожного з нас буде своя відповідь: задля дітей, задля праці..; музики, живопису, тихої літньої ночі, сяйва зір, дощу…
А чи є люди, які не зможуть відповісти на ці питання? На мою думку, це люди прагматики. Вони не вірять в силу поетичного слова, не розуміють, що таке натхнення.
Робота з дітьми у студії "Джерельце" допомагає відкрити в них маленькі потічки любові до літератури (зокрема поезії), театру, живопису і мистецтва взагалі;розкрити творчу натуру; допомогти скинути тягар скованості, відчуття нездатності творити щось вагоме, а якщо й ні, то для душі. Мистецтво – це те, що дозволяє людині відірватися від щоденного побуту і відчувати світ духовного та прекрасного.
Віктор Зарецький говорив: "Якщо в душі немає кристалу чистоти – будь-який талант приречений". А з чого починається талант? Чи можемо ми стверджувати, що людина не талановита, не пізнавши її з середини, не зрозумівши її внутрішній світ?
У кожній дитині прихований потенціал майбутнього майстра в будь-якій сфері. Головне, щоб вони не замкнули свої серця від прекрасного, а збагачували ним світ.
|
